Мистецтво як світло під час війни

Випустити свій біль, лють, любов назовні — це ніби врятувати душу, запалити світло і зігріти тих, хто поряд. Навіть в темні часи життя професійні художники та аматори, діти і дорослі продовжують малювати.

Сьогодні українське художнє мистецтво переживає певний пік. Багато в чому завдяки йому про Україну продовжують чути не в фоні, а гостро, відчуваючи наші емоції. Мова мистецтва — вона зрозуміла, універсальна і гнучка.

Саме тому, всі, хто може і бажає малювати дістає олівці, фарби, пензлі і проявляє себе.

Ми бачимо як змінилися сюжети і з якою пристрастю працюють художники.

“Відбувається величезний сплеск творчості,” — відмічає Олена Сокальська, директорка проєкту “Азур”, магазинів для художників, — “Люди хочуть висловитись і мова мистецтва — вона без кордонів. Ми обмежені мовою. Все, що ми хочемо сказати українською мовою, читають лише ті, хто розуміє українську. Коли ми говоримо російською, читає ще й той бік. Коли англійською, нас читає весь світ. Мистецтво — універсальна мова, яка зрозуміла кожному.”

Талановита Україна через кордони

Художники не складають рук та продовжують працювати в очно, дистанційно Україні та за кордоном. Анжела Дмитренко, художниця-аерографістка проводить міжнародні майстер-класи зі студентами з Європи та обирає українські фарби:

“Український Art Kompozit не поступається і в багато чому набагато кращий за європейські чи американські аналоги. По-перше, фарби укривисті, по-друге, мають демократичну вартість — і з огляду на техніку та площу малюнку, це важливо, адже фарби потрібно чимало”.

Творчість лікує душу

Створення унікального дизайну одягу, взуття, сумок власними руками — це арттерапія та турботливе відношення до речей. По всьому світі та в Україні у топі трендові дизайні, патріотичні сюжети та підтримка державної економіки.

Історії таких розмальованих футболок вражаючі: вони представлені на благодійному ярмарку у Варшаві, дітки з художнього центру в Черкасах малюють котиків для котиків-ЗСУ, які наразі відновлюються у госпіталі. Мистецтво об’єднує країну ніби обійми.

Хочете спробувати створити свій дизайн? Художниця Аліна Лопата, майстриня по кастомізації одягу дає пораду:

“Я тривалий час шукала свої фарби. Обрала українські Art Kompozit — і вони найкращі. Я розписала шкіряний рюкзак — і він тримається вже декілька років. Якщо немає якогось певного відтінку, я можу написати в компанію — і вони його створять та випустять. Це неймовірна турбота.”

Квіти Надії, що чіпляють за душу та допомагають Перемозі

Мурал в Ірпені на кладовищі понівечених автівок один з найрезонансніших. “Але, як мовчазні свідки тих страшних подій вони мають бути збережені”, — впевнений арт-директор галереї “Карась” і військовий кореспондент Олександр Заклецький.

“Ми обрали саме соняхи — бо це символічно та зрозуміло як в Україні, так і за кордоном. Соняшник — це про надію, про світло, про українську сміливість. Дуже важливо стукати в усі двері. Ми можемо отримувати підтримку з-за кордону в більшості своїй тому, що ми не даємо забути про війну в Україні. Щоб не дай Боже, вони не звикли і суспільство не почало сприймати це як норму”.

Про мурал та події на Київщині американська команда зніме документальний фільм, а соняхи трансформуються в благодійний NFT на підтримку митців в Україні.

Українські бізнеси підтримують митців та державну економіку

Вражаюча підтримка будь-яких волонтерських та творчих ініціатив в Україні не знає собі рівних. Над муралом в Ірпені працював художник з Лос-Анджелесу Трек Келлі, що приїхав в Ірпінь створити цей мурал та інші проєкти. Акрил для розпису йому надіслали постачальники з Франції, але фарби застрягли у Германії через бюрократію.

“Ми підключилися до цього проєкту спонтанно”, — розповідає Олена Сокальська, директорка проєкту “Азур”, мережі магазинів для художників. — “Трек прийшов до нас в магазин і розповів ситуацію, що склалася. Звичайно ми допомогли художнику і віддали свої запаси акрилу. Потім звернулися до Олени Юріївни, директорки компанії Kompozit, яка радо погодилась стати спонсором цього проєкту”.

Компанія Kompozit не зупиняла виробництво. І навіть у березні, коли навколо відбувалося справжнісіньке пекло, поштові перевізники доставляли фарби замовникам. “Це підтримує моральний дух та підіймає настрій. Малюнок — спосіб самовираження і для професійного митця, і для дитини. Ми спілкуємося з художниками, шукаємо нові кольори і випускаємо нові палітри. Попри серйозні перепони з сировиною, ми зберігаємо високу якість наших фарб. І так буде завжди”.

Крім підтримки, арт-проєкту “Квіти Надії” в Ірпені Kompozit бере участь в благодійних аукціонах на підтримку армії, а автівки для ЗСУ уходять на фронт, покриті фарбами Kompozit.

Така єдність і підтримка вражає. Здається, все працює як один організм — армія, волонтери, підприємці, звичайні люди, діти з щирим серцем. Кожен на своєму місці робить те, що він може, щоб наблизити Перемогу.

Абсолютно на різних рівнях — і в дитячих художніх школах, і на міжнародній арені, і навіть в цифровому світі — українське мистецтво запалює світло надії та віри у вільне майбутнє.