ПЕРШЕ ІНТЕРВ’Ю ТИМУРА КУХАРА: нові горизонти, навчання в США та любов до здорового харчування
Тимур Кухар, 15-річний син знаменитої прими-балерини Катерини Кухар, відкриває нову сторінку свого життя за океаном. Переїхавши до США, він вже встиг не тільки адаптуватися до іншого ритму, але й вразити своєю амбітністю. У своєму першому інтерв’ю Тимур розповідає про нові виклики навчання в двох школах, захоплення бізнесом та спортом, і як здорове харчування стало його новим життєвим кредо.
Тимур, ти нещодавно переїхав до США. Які твої перші враження від життя за океаном?
Переїхав 1 вересня, і поки намагаюся звикнути до нового ритму життя. Вже починаю адаптуватися, але найважче — це прокидатися до школи. Дуже сумую за Києвом і за рідними. Одним із найбільших викликів для мене зараз є навчання в двох школах одночасно: в США та в Україні. Це трохи напружено, але я завжди шукаю викликів, це мене мотивує. В США теж є свої цікаві моменти, наприклад, тут можна водити машину з 16 років. Я з нетерпінням чекаю свій шістнадцятий день народження!
Як виглядає твоє навчання в американській школі?
Система освіти тут кардинально відрізняється. Я зараз навчаюся в старшій школі (High School), це 9-12 класи. Особливістю є те, що склад учнів на уроках постійно змінюється: кожен вибирає свої предмети, і ти можеш сидіти з одними учнями на математиці, а з іншими — на іспанській. Я обрав предмети, які мені цікаві: іспанську мову, математику, маркетинг, економіку, бізнес, фізкультуру та біологію. Але мені не дали всі предмети, які я обрав, тому що вибрав пізно, а місць уже не було.
Чим відрізняється викладання в США?
Все дуже комп’ютеризовано, і це мені подобається. Викладачі не чинять тиск — усе базується на відповідальності учня. Ти сам вирішуєш, як навчатися, що робити, а що — ні. Проте за погані бали можуть залишити на другий рік.
Які предмети тобі найбільше подобаються? А чим займаєшся поза навчанням?
Найбільше цікавлюся всім, що стосується нерухомості, економіки та бізнесу. Це сфери, які дійсно захоплюють мене. Поза школою більшість часу присвячую спорту: займаюся футболом, баскетболом та великим тенісом.
Що ти можеш придбати на обід у школі?
В шкільному меню — піца, бургери, овочеві салати. Але я не їм шкільну їжу, зазвичай беру щось із собою з дому. Наприклад, сирники або протеїнові коктейлі. Я вже півтора року харчуюся виключно натуральними продуктами без домішок, антибіотиків. Це стало для мене важливою частиною життя, і навіть маму та сестру я привчаю до такого харчування. Я завжди перевіряю склад продуктів — вони мають бути максимально простими, без зайвих інгредієнтів.
Ти кажеш, що сам собі готуєш протеїнові коктейлі. А як щодо сніданку чи ланчу? Мама тобі допомагає?
Іноді. Але зазвичай готую сам. Наприклад, яєчню зранку. І, до речі, виходить у мене краще (сміється).
Багато твоїх однолітків їдять чіпси та піцу. Як ти прийшов до того, щоб змінити своє харчування?
Два роки тому, коли я вперше приїхав у США, помітив, що моє тіло змінилося через їжу. Я почав цікавитися, як вона впливає на організм, і відмовився від багатьох продуктів. Наприклад, я зовсім не їм цукор — тільки натуральний, який міститься в продуктах. Можу підсолодити медом, але й його багато не можна. Я дізнався, як харчуватися, щоб організм гармонійно розвивався. Змінивши раціон, побачив позитивні зміни, а оскільки я займаюся футболом, мені важливо, щоб кістки були міцними. Тому я їм багато білка, авокадо, рис, гречку, а також щодня два ківі. Родичі кажуть, що мені вже час стати нутриціологом (посміхається).
Як ти порівняв би якість їжі в Україні та США?
В Україні продукти більш екологічні та менш насичені хімікатами. У нас легше знайти здорову їжу. Я провів усе літо в Україні, їв, що хотів, навіть продукти з цукром, але швидко побачив зміни — за два тижні набрав 5 кг, хоч і продовжував займатися спортом.
Твоя мама — відома прима-балерина. Чи є у вас спільні інтереси? Наскільки ви близькі?
Ми обоє захоплюємося молекулярною кухнею. Мама завжди була дуже сконцентрована на своїй роботі й балеті. З дитинства я бачив, як вона гастролювала, брала участь у журі різних шоу, була на телебаченні. Її було постійно мало, але я розумів, що вона завжди викладається на максимум у тому, що робить. Вона все контролювала — і моє навчання, і наші додаткові заняття, і харчування. Але ми багато часу проводили з бабусями, дідусями та нянями, які допомагали.
Моя головна мета зараз — навчання та здобуття максимальних знань і навичок, щоб бути корисним своїй країні та допомогти їй у відновленні.
Також я мрію забезпечити своїх бабусь і дідусів затишними будинками біля моря, щоб вони жили в безпеці й були щасливі. Мрій багато, але я звик діяти розсудливо, крок за кроком. Життя в Border School навчило мене багато чого, змінило моє ставлення до родини та життя в цілому.
Підписуйся на ТИМУРА КУХАРА Фото AGAPOV & ARNO
コメント